У Франківську хочуть декомунізувати дві вулиці

В Івано-Франківську бригада декомунізаторів ініціює перейменування вулиць Островського та Богунська на Гриневичів і Шепаровичів відповідно.

Лист з цим проханням до голови громади Руслана Марцінківа написав директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук, повідомляє Суспільне.

 
Фото: суспільне Карпати

"Богунська не від прізвища полковника часів Хмельницького Івана Богуна (вулиця з такою назвою є у нас), а на честь Богунського полку Червоної Армії під командуванням Щорса, який протягом 1918 - 1920 років воював проти армії УНР", - йдеться у листі.

Вулицю Миколи Островського теж хочуть переназвати, адже Островський – радянський військовий та партійний діяч українського походження, письменник, учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом.

"Як письменник, відомий своїми романами "Як гартувалася криця" та "Народжені бурею", які критикують за антиукраїнське зображення борців за незалежність України під час радянсько-української війни 1917—1921 років", - зазначає Коретчук.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.