У Львові відкрили мурал "Петро Франко. Повернення (з) легенди"

У Львові відбулось відкриття муралу з портретом Петра Франка, 130-ліття якого святкуємо цього року

Відомий художник Святослав Владика та творча група "Sacred Universe" намалювали мурал на підпірній стіні музею на вул. Івана Франка, 150.

"Насамперед хочу подякувати усім працівникам за вашу працю і за ваші ініціативи. За те, що стільки робите для того, аби популяризувати славний рід Франків. Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки.

І сьогодні мене переповнюють радість і гордість за те, що Львівщина так гідно вшановує пам'ять Франкового сина. Нещодавно, на свято Покрови, у Нагуєвичах відкрили перший в Україні пам'ятник Петрові Франку, сьогодні ми свідки відкриття муралу.

Дякую митцеві Святославу Владиці за довершену роботу, ініціаторам та організаторам створення муралу, та усім, хто доклався до реалізації цього важливого проєкту", - зазначив під час відкриття муралу голова Львівської ОДА Максим Козицький.

 

"Сьогодні ми маємо честь бути тут, на відкритті проєкту, присвяченого інженерові-хіміку, науковцеві, педагогу, письменнику, винахіднику, депутату, авіатору, воїну, але на жаль, досі мало відомій постаті.

Цей проєкт зародився завдяки солідарності людей, які не говорять багато, але роблять швидко і якісно. Вкотре дякую за можливість створення муралу облдержадміністрації, адже у день народження музею Франка, 10 жовтня, ми отримали подарунок – Сертифікат на реалізацію арт-проєкту "Петро Франко. Повернення" на суму 98 тис гривень", - розповів директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

Під час відкриття франкознавиця, доцент ЛНУ імені Івана Франка Наталя Тихолоз розповіла про життя і творчість Петра Франка. Вітальне слово виголосила також Анастасія Слюсаренко, очільниця Львівського осередку Пласту. Святослав Владика, художник, автор муралу, поділився своїми враженнями від творчої праці.

Музичний супровід заходу створила Національна Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик". Почесну варту несли пластуни та члени Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.