У Львові відкрили мурал "Петро Франко. Повернення (з) легенди"

У Львові відбулось відкриття муралу з портретом Петра Франка, 130-ліття якого святкуємо цього року

Відомий художник Святослав Владика та творча група "Sacred Universe" намалювали мурал на підпірній стіні музею на вул. Івана Франка, 150.

"Насамперед хочу подякувати усім працівникам за вашу працю і за ваші ініціативи. За те, що стільки робите для того, аби популяризувати славний рід Франків. Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки.

І сьогодні мене переповнюють радість і гордість за те, що Львівщина так гідно вшановує пам'ять Франкового сина. Нещодавно, на свято Покрови, у Нагуєвичах відкрили перший в Україні пам'ятник Петрові Франку, сьогодні ми свідки відкриття муралу.

Дякую митцеві Святославу Владиці за довершену роботу, ініціаторам та організаторам створення муралу, та усім, хто доклався до реалізації цього важливого проєкту", - зазначив під час відкриття муралу голова Львівської ОДА Максим Козицький.

 

"Сьогодні ми маємо честь бути тут, на відкритті проєкту, присвяченого інженерові-хіміку, науковцеві, педагогу, письменнику, винахіднику, депутату, авіатору, воїну, але на жаль, досі мало відомій постаті.

Цей проєкт зародився завдяки солідарності людей, які не говорять багато, але роблять швидко і якісно. Вкотре дякую за можливість створення муралу облдержадміністрації, адже у день народження музею Франка, 10 жовтня, ми отримали подарунок – Сертифікат на реалізацію арт-проєкту "Петро Франко. Повернення" на суму 98 тис гривень", - розповів директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

Під час відкриття франкознавиця, доцент ЛНУ імені Івана Франка Наталя Тихолоз розповіла про життя і творчість Петра Франка. Вітальне слово виголосила також Анастасія Слюсаренко, очільниця Львівського осередку Пласту. Святослав Владика, художник, автор муралу, поділився своїми враженнями від творчої праці.

Музичний супровід заходу створила Національна Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик". Почесну варту несли пластуни та члени Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.