У соцмережах – флешмоб #Березовський275

Держава проігнорувала 275-річчя композитора Максима Березовського

У вівторок, 27 жовтня 2020 року, виповнилося 275  років з дня народження видатного українського композитора Максима Березовського. Про це повідомляє Новинарня.

З цієї нагоди рух добровольців "Простір свободи" закликав українських користувачів соцмереж долучитися до святкування ювілею, поширюючи відео й аудіо з музикою Березовського чи тексти про нього з хештегом #Березовський275.

"Державна влада цілковито ігнорує цей ювілей. Але кожен з нас може сьогодні присвятити трохи часу світлій пам'яті Максима Березовського і його творам, які варто слухати й популяризувати. Давайте разом згадаємо цю людину і його невмирущу музику", – наголошується в повідомленні на фейсбук-сторінці руху.

Дописи про Березовського під відповідним хештегом уже опублікували народний депутат Володимир В'ятрович, письменниця Оксана Забужко, релігієзнавець Ігор Козловський тощо.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.