У соцмережах – флешмоб #Березовський275

Держава проігнорувала 275-річчя композитора Максима Березовського

У вівторок, 27 жовтня 2020 року, виповнилося 275  років з дня народження видатного українського композитора Максима Березовського. Про це повідомляє Новинарня.

З цієї нагоди рух добровольців "Простір свободи" закликав українських користувачів соцмереж долучитися до святкування ювілею, поширюючи відео й аудіо з музикою Березовського чи тексти про нього з хештегом #Березовський275.

"Державна влада цілковито ігнорує цей ювілей. Але кожен з нас може сьогодні присвятити трохи часу світлій пам'яті Максима Березовського і його творам, які варто слухати й популяризувати. Давайте разом згадаємо цю людину і його невмирущу музику", – наголошується в повідомленні на фейсбук-сторінці руху.

Дописи про Березовського під відповідним хештегом уже опублікували народний депутат Володимир В'ятрович, письменниця Оксана Забужко, релігієзнавець Ігор Козловський тощо.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.