У Нагуєвичах відкрили пам’ятник Петрові Франку

На свято Покрови у Нагуєвичах на території Літературно-меморіального музею Івана Франка відкрили перший пам’ятник його синові, учасникові національно-визвольних змагань, співзасновникові «Пласту» Петрові Франку.

Пам'ятник встановили до 130-річчя з дня народження громадського діяча, повідомляє Збруч із посиланням на директора Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" Богдана Лазорака.

Урочиста академія почалася з підняття державного прапора України за участю пластунів станиці "Дрогобич". Опісля відбулося відкриття та освячення пам'ятника за участі духовенства Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, Дрогобицької Самбірської архієпархії ПЦУ та військових капеланів.

З привітальними словами до громадськості та гостей звернулися внуки Петра Франка і правнуки Івана Франка: Петро, Любов та Адріанна Галущаки, родина Макарухів, родина Міліянчуків та родина Глинних.

Після вітальних виступів дослідників, фундаторів та представників влади відбувся святковий концерт, який підготував студентсько-викладацький колектив Дрогобицького музичного коледжу ім. Василя Барвінського.

"Реконструкція, реабілітація та збереження історичної пам'яті про Петра Франка, якого було розстріляно за підпису тиранів Хрущовим та Берією після 6 червня 1941 р. є запорукою єднання усіх українців задля виховання державницького менталітету майбутніх поколінь українців.

Врешті ми досі сьогодні не знаємо, де розстріляно сина Каменяра, тому встановлення пам'ятника є особливо символічним процесом для усієї української нації", – зазначив директор Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" Богдан Лазорак.

Автором пам'ятника Петра Франка є скульптор, випускник Львівської академії мистецтв Іван Мисакович. Під час роботи над погруддям його консультували франкознавиця Наталія Тихолоз, внуки Петра Франка і правнуки Івана Франка – Петро і Любов Галущаки. Спорудження пам'ятника коштувало 76 600 грн. Частину цих коштів виділив музей, решту пожертували меценати та родина Петра Франка.


Довідка. Петро Франко, син Івана Франка – український громадський діяч, письменник і публіцист міжвоєнного періоду ХХ століття, науковець-хімік, винахідник. Він був учасником національно-визвольних змагань 1914–1920 років: чотарем Українських січових стрільців та сотником Української галицької армії, військовим льотчиком УГА. Організовував "Пласт" у Львові. Був членом Наукового товариства ім. Шевченка.

Петро Франко був першим директором Львівського музею Івана Франка та автором ідеї створення першого заповідника в Нагуєвичах у 1940 році.

Петро Франко був "розстріляний за націоналістичну діяльність" у липні 1941 року за особистим підписом Микити Хрущова.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.