У Словенії відкрили пам’ятну дошку Івану Боберському

Урочисте відкриття пам’ятної дошки відомому педагогу, діячу української національної фізичної культури, почесному представнику ЗУНР в США та Канаді Івану Боберському відбулося 23 вересня в словенському місті Тржіч.

Про це повідомляє пресслужба посольства України в Словенії.

 

Захід відкрили посол України Михайло Бродович та мер міста Тржіч Борут Сайовіц. У своїх виступах вони відзначили неоціненний внесок, який протягом свого життя зробив Боберський як в Україні, так і в Словенії.

Знаковим стало й те, що вшанування пам'яті відомого українського спортсмена Боберського відбулося саме в День словенського спорту, який вперше відзначається на державному рівні.

У посольстві висловили вдячність почесному консулу України в місті Веленьє Роберту Худоурніку за сприяння в організації заходу.

Посольство Україїни в Словенії на своєму сайті раніше докладно розповідало про життя та діяльність Івана Боберського (14 серпня 1873 – 17 серпня 1947), українського педагога, організатора, фундатора, теоретика і практика української національної фізичної культури.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.