У Словенії відкрили пам’ятну дошку Івану Боберському

Урочисте відкриття пам’ятної дошки відомому педагогу, діячу української національної фізичної культури, почесному представнику ЗУНР в США та Канаді Івану Боберському відбулося 23 вересня в словенському місті Тржіч.

Про це повідомляє пресслужба посольства України в Словенії.

 

Захід відкрили посол України Михайло Бродович та мер міста Тржіч Борут Сайовіц. У своїх виступах вони відзначили неоціненний внесок, який протягом свого життя зробив Боберський як в Україні, так і в Словенії.

Знаковим стало й те, що вшанування пам'яті відомого українського спортсмена Боберського відбулося саме в День словенського спорту, який вперше відзначається на державному рівні.

У посольстві висловили вдячність почесному консулу України в місті Веленьє Роберту Худоурніку за сприяння в організації заходу.

Посольство Україїни в Словенії на своєму сайті раніше докладно розповідало про життя та діяльність Івана Боберського (14 серпня 1873 – 17 серпня 1947), українського педагога, організатора, фундатора, теоретика і практика української національної фізичної культури.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.