Парламент розширив список пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році

Верховна Рада України внесла зміни до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році"

 

За рішенням народних депутатів до офіційного переліку ювілеїв та памятних дат додано:

"920 років з часу першої писемної згадки про місто Острог (1100);

125 років з часу заснування Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ніжинський агротехнічний інститут" (1895);

100 років з часу заснування Державного університету "Житомирська політехніка" (1920);

100 років з часу заснування Полтавської державної аграрної академії (1920);

100 років з дня заснування Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (01.01.1920);

100 років з дня заснування Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (24.09.1920);

100 років з дня заснування Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (25.09.1920);

90 років з часу заснування Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (1930);

90 років з часу заснування Харківського національного університету радіоелектроніки (1930);

90 років з дня заснування Українського державного університету залізничного транспорту (17.04.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного університету будівництва і архітектури (12.06.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (01.10.1930);

90 років з дня заснування Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (12.11.1930);

25 років з дня підписання міжурядової угоди та Меморандуму про безкоштовну передачу Україні британської антарктичної станції "Фарадей", яка була перейменована на честь академіка Володимира Вернадського (20.07.1995) ";

120 років з часу народження Степана Ґжицького (1900–1976), вченого у галузі ветеринарної медицини".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.