Парламент розширив список пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році

Верховна Рада України внесла зміни до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році"

 

За рішенням народних депутатів до офіційного переліку ювілеїв та памятних дат додано:

"920 років з часу першої писемної згадки про місто Острог (1100);

125 років з часу заснування Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ніжинський агротехнічний інститут" (1895);

100 років з часу заснування Державного університету "Житомирська політехніка" (1920);

100 років з часу заснування Полтавської державної аграрної академії (1920);

100 років з дня заснування Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (01.01.1920);

100 років з дня заснування Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (24.09.1920);

100 років з дня заснування Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (25.09.1920);

90 років з часу заснування Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (1930);

90 років з часу заснування Харківського національного університету радіоелектроніки (1930);

90 років з дня заснування Українського державного університету залізничного транспорту (17.04.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного університету будівництва і архітектури (12.06.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (01.10.1930);

90 років з дня заснування Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (12.11.1930);

25 років з дня підписання міжурядової угоди та Меморандуму про безкоштовну передачу Україні британської антарктичної станції "Фарадей", яка була перейменована на честь академіка Володимира Вернадського (20.07.1995) ";

120 років з часу народження Степана Ґжицького (1900–1976), вченого у галузі ветеринарної медицини".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.