Кабмін затвердив план заходів до Дня пам’яті захисників України

Кабінет Міністрів затвердив план заходів з відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

"На засіданні уряду було затверджено розпорядження КМУ "Про заходи з відзначення у 2020 році Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України", який з 2019 року щорічно відзначається в Україні 29 серпня. Проєкт розпорядження розроблений за ініціативи Міністерства у справах ветеранів України", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що його основна мета - впровадження нових традицій ушанування пам'яті загиблих воїнів - захисників України. Як очікується, розпорядження матиме позитивний вплив на інтереси ветеранів війни та сімей загиблих, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, сприятиме консолідації та розвиткові української нації.

У цей день передбачено приспущення державного прапора України та оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання, обмеження розважально-концертних заходів та трансляцій на телебаченні й радіо, покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних знаків та місць поховань захисників України, а також проведення національно-патріотичних заходів.

Крім того, обласним та Київська міській держадміністраціям дано доручення до 15 серпня розробити і затвердити свої регіональні плани вшанування пам'яті загиблих захисників України.

Також цього року планується встановлення зменшених копій державного прапора на усіх могилах захисників України, проведення всеукраїнської акції пам'яті "Сонях", велопробігу ветеранів за маршрутом Ужгород – Маріуполь та низки  інших заходів.

Як повідомлялося, цей пам'ятний день встановив 24 серпня 2019 року Президент Володимир Зеленський. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі - дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.