Кабмін затвердив план заходів до Дня пам’яті захисників України

Кабінет Міністрів затвердив план заходів з відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

"На засіданні уряду було затверджено розпорядження КМУ "Про заходи з відзначення у 2020 році Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України", який з 2019 року щорічно відзначається в Україні 29 серпня. Проєкт розпорядження розроблений за ініціативи Міністерства у справах ветеранів України", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що його основна мета - впровадження нових традицій ушанування пам'яті загиблих воїнів - захисників України. Як очікується, розпорядження матиме позитивний вплив на інтереси ветеранів війни та сімей загиблих, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, сприятиме консолідації та розвиткові української нації.

У цей день передбачено приспущення державного прапора України та оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання, обмеження розважально-концертних заходів та трансляцій на телебаченні й радіо, покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних знаків та місць поховань захисників України, а також проведення національно-патріотичних заходів.

Крім того, обласним та Київська міській держадміністраціям дано доручення до 15 серпня розробити і затвердити свої регіональні плани вшанування пам'яті загиблих захисників України.

Також цього року планується встановлення зменшених копій державного прапора на усіх могилах захисників України, проведення всеукраїнської акції пам'яті "Сонях", велопробігу ветеранів за маршрутом Ужгород – Маріуполь та низки  інших заходів.

Як повідомлялося, цей пам'ятний день встановив 24 серпня 2019 року Президент Володимир Зеленський. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі - дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.