Міжнародна премія імені Франка обрала лауреата

На засіданні журі Міжнародної премії імені Івана Франка, що відбулося 25-26 серпня у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, було визначено лауреата 2020 року.

Про це повідомляється на сайті Міжнародного фонду Івана Франка.

 

"Дванадцять науковців з України, Німеччини, Австрії та Польщі обговорили наукові роботи номінантів премії 2020 року, заслухали рецензентів і подискутували про внесок кожного претендента в українську гуманітаристику.

Під час таємного голосування за лауреата премії члени журі керувалися власними знаннями і позицією Івана Франка, яку він висловив при житті: "Ця праця наскрізь критична, діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, ім'я лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка 2020 року буде оголошено під час п'ятої урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня у місті Дрогобичі, в день народження Каменяра.

Водночас у фонді нагадали, що на найвищу українську нагороду в гуманітаристиці претендували:

монографія "Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література" директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка (Україна);

монографія "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст." доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігоря Сердюка (Україна);

монографія "Beau Monde on Empire's Edge: State and Stage in Soviet Ukraine" ("Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні") професорки історії Стетсонського університету Мейгіл К. Фаулер (США).


Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2015 році заснував його онук – Роланд Франко. Лауреатами попередніх років були: Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій (2017); професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019).

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.