Міжнародна премія імені Франка обрала лауреата

На засіданні журі Міжнародної премії імені Івана Франка, що відбулося 25-26 серпня у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, було визначено лауреата 2020 року.

Про це повідомляється на сайті Міжнародного фонду Івана Франка.

 

"Дванадцять науковців з України, Німеччини, Австрії та Польщі обговорили наукові роботи номінантів премії 2020 року, заслухали рецензентів і подискутували про внесок кожного претендента в українську гуманітаристику.

Під час таємного голосування за лауреата премії члени журі керувалися власними знаннями і позицією Івана Франка, яку він висловив при житті: "Ця праця наскрізь критична, діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, ім'я лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка 2020 року буде оголошено під час п'ятої урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня у місті Дрогобичі, в день народження Каменяра.

Водночас у фонді нагадали, що на найвищу українську нагороду в гуманітаристиці претендували:

монографія "Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література" директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка (Україна);

монографія "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст." доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігоря Сердюка (Україна);

монографія "Beau Monde on Empire's Edge: State and Stage in Soviet Ukraine" ("Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні") професорки історії Стетсонського університету Мейгіл К. Фаулер (США).


Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2015 році заснував його онук – Роланд Франко. Лауреатами попередніх років були: Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій (2017); професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019).

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.