У Варшаві відкрили пам’ятну дошку Героям Небесної Сотні та жертвам російської агресії

Посольство України у Польщі урочисто відкрило на своєму фасаді пам’ятну дошку, присвячену Героям Небесної Сотні, загиблим військовим, добровольцям та волонтерам, усім жертвам російської агресії.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Участь в урочистій церемонії взяли дипломати України й Польщі, представники української громади та місцевої влади.

"Це місце особливе, українці приходили сюди, аби виборювати свою гідність, свободу та волю, боротися за те, щоб Україна стала рівноправним членом ЄС. Ця таблиця присвячується усім, хто боровся і боротиметься за європейське майбутнє України",- підкреслив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він привернув увагу до задуму меморіальної дошки: крила ангелів символізують людей, які залишили цей світ; дерево – майбутнє України; а дзвони постійно нагадуватимуть про тих, хто загинув за неї.

Заступник директора Східного департаменту МЗС Польщі Томаш Орловський підкреслив, що вже майже 30 років його країна розвиває відносини з "дуже важливим партнером, з яким Польщу об'єднує кількасотлітня історія".

"Жертви Небесної Сотні не були марними. Завдяки цьому зараз ми можемо спільно боротися за зближення України до європейських та євроатлантичних структур",- підкреслив польський дипломат.

Орловський зазначив, що останні кілька років є дуже інтенсивними у відносинах з Україною. Він звернув увагу на створення ініціативи "Люблінського трикутника", що буде черговим внеском Києва, Варшави і Вільнюса у краще майбутнє для регіону Центральної Європи.

"Польща продовжуватиме зусилля щодо забезпечення територіальної цілісності Україні у світлі російської агресії", - наголосив польський дипломат.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.