У Польщі вкрали і обезголовили пам’ятник маршалу Рокоссовському. ФОТО

На заході Польщі в місті Легниця невідомі викрали скульптуру радянського і польського маршала Костянтина Рокоссовського. Інцидент стався в ніч 30 липня.

Про це повідомляє місцева преса, передає Радіо Свобода.

 
Костянтин Рокоссовський під Сталінградом, 1942 рік

Поліцейським вдалося знайти статую з відпиляною головою. Пошуки викрадачів і фрагментів монумента тривають.

Пам'ятник Рокоссовському був встановлений біля муніципального кладовища Червоної армії. Скульптура була частиною експозиції легницького Музею міді.

Рокоссовський народився в 1896 році у Варшаві. У складі російської армії брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році став добровольцем Червоної гвардії, а потім Червоної армії. Воєначальник – єдиний в СРСР маршал двох держав: Радянського Союзу і Польщі.

У 1937 році він був заарештований в СРСР і репресований, зокрема, його звинуватили у співпраці з польською розвідкою. У 1940 році – відновлений на службі. Він був одним з головних полководців Другої світової війни. Рокоссовський командував Парадом перемоги на Красній площі в Москві.

Фігура Рокоссовського викликає неоднозначне ставлення в Польщі. З одного боку – війська 1-го Білоруського фронту, якими він командував, звільнили Польщу від нацистської окупації. З іншого – воєначальник був затятим сталіністом, і після звільнення Польщі представляв в країні окупаційний радянський режим.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.