Комісія з питань найменувань підтримала перейменування низки київських вулиць. ПЕРЕЛІК

21 липня відбулось останнє перед місцевими виборами засідання київської Комісії з питань найменувань, де підтримали перейменування низки вулиць та об’єктів у місті, зокрема, й досі безіменних.

Про це повідомив член Комісії та громадський активіст Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 

Комісія підтримала перейменування:

- вулиці Академіка Кржижановського (Академмістечко), близького соратника Леніна, ідеолога планової економіки СРСР на честь Омеляна Пріцака – українського та американського науковця, мовознавця, історика;


- вулиці Саратовської (Нивки) на бульвар Павла Вірського – українського танцівника та хореографа, засновника Національного академічного ансамблю танцю України. Водночас, існуючу, але незаселену вулицю Павла Вірського на Троєщині запропонували перейменувати на честь Анатолія Авдієвського – українського композитора та диригента;


- вулицю імені російського імперського генерала від інфантерії, героя війни 1812 року Паїсія Кайсарова (Совки) на вулицю Холодноярську – на честь 100-ліття Холодноярської республіки та вшанування козаків та отаманів українського повстанського руху у Холодному Яру 1920-1923 рр.;


- вулиці Крайньої (Вигурівщина) на честь Осипа Мандельштама – російського поета-модерніста, жертви сталінських репресій, чиє життя і діяльність безпосередньо пов'язані з Києвом;


- провулку російської космонавтки Валентини Терешкової, що виступала за обнулення президентського терміну Путіна (Бортничі) на честь Христини Алчевської – української педагогині, активістки, що виборювала права українських жінок, діячки українського національного відродження на Слобожанщині;


- провулку Івана Бабушкіна (Нивки), імені більшовицького терориста і близького соратника Леніна, на провулок Сеньківський – від назви історичного хутора Сеньківщина, що колись існував у цій місцевості;


- провулку імені російського письменника Радищева (велика вулиця Радищева лишається поруч) на провулок Юрія Матущака – українського активіста та добровольця з Донецька, загиблого під Іловайськом;


- Тверського тупика на вулицю Володимира Турця – українського співака;


Комісія також підтримала присвоєння назв таким безіменним об'єктам міста:

- вулиця Миколи Костомарова (українського історика та громадського діяча) – безіменному проїзду від вул. Професора Підвисоцького до ж/к "Новопечерські Липки" (Звіринець);


- вулиця Пронівська (на честь історичної місцевості Пронівщина) – вулиці з проєктною назвою Радгосп "Совки" (пролягатиме у місцевостях Пронівщина та Турецьке містечко);


- Кловська площа – безіменній площі на перетині вулиць Мечникова та Леоніда Первомайського (Клов);


- Відрадна площа – безіменній площі на перетині Відрадного проспекту та вул. Героїв Севастополя (Відрадний);


Члени Комісії також підтримали пропозиції:

- назвати сквер на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік на честь Василя Сліпака (українського оперного співака та добровольця);

перейменувати сквер імені радянського льотчика Чкалова на сквер Євгена Чикаленка (підприємця, мецената, одного з зачинателів українського національно-культурного відродження).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.