Перші динозаври були невеличкими і полювали на комах

Динозаврів зазвичай вважають гігантськими істотами, але нове дослідження свідчить про те, що починали вони як зовсім невеличкі створіння.

Про це пише ВВС. Україна

 
Таким, на думку вчених, були предки перших динозаврів 
Фото ALEX BOERSMA

Про це свідчать знайдені на Мадагаскарі рештки викопного родича динозаврів, який жив близько 237 млн років тому.

Його висота була лише 10 см.

Як вважають вчені, цей вид допоможе розібратися і з вкрай недослідженим походженням птерозаврів – крилатих рептилій, які панували у небі в часи динозаврів.

Дослідження опублікували у виданні Національної академії наук США Proceedings of the National Academy of Sciences.

"Є загальне сприйняття динозаврів як гігантів. Але ця нова тварина дуже близька до точки розходження динозаврів і птерозаврів. Й вона напрочуд маленька", - каже один з авторів дослідження Крістіан Каммерер з Природничого музею Північної Кароліни.

Цей вид, що отримав назву Kongonaphon kely (або "крихітний вбивця комах"), знайшла у 1998 році на Мадагаскарі група палеонтологів під керівництвом Джона Флінна з Американського музею природознавства у Нью-Йорку.

І динозаври, і птерозаври належали до древньої групи орнітодірів (з ширшої групи архозаврів).

 
Птерозаври панували у небі в Мезозойській ері, тоді ж, коли жили динозаври. Але їхнє споріднення до кінця незрозуміле 
Фото SPL

Але походження цієї групи малодосліджене, оскільки її ранніх видів було знайдено не так вже й багато.

Kongonaphon – не перша викопна мала тварина, відома з ранньої історії групи орнітодірів, але раніше такі види вважали виключеннями, що жили ізольовано.

Загалом вчені думають, що розміри перших архозаврів (група, з якої пішли нелітаючі динозаври, крокодили, птахи, птерозаври і найдавніші орнітодіри) були однаковими.

А потім вже розвинулися до гігантських у лінії динозаврів.

"Аналізуючи зміни розмірів тіла протягом еволюції архозаврів, ми виявили переконливі докази того, що ці розміри різко зменшилися на початку історії динозаврів і птерозаврів", - пояснює доктор Каммерер.

Будова зубів Kongonaphon наводить на висновки, що вони і харчувалися комахами.

Така дієта зазвичай означає невеликі розміри тварин. Ймовірно, саме це дозволило вижити раннім орнітодірам, які зайняли іншу нішу в порівнянні з їхніми переважно м'ясоїдними родичами у той період.

Дослідження також припускає, що різноманітні утворення на шкірі, від простих "ниток" до пір'я, які знаходять і у динозаврів, і у птерозаврів, могли виникнути у їхнього невеличкого предка для регулювання температури.

Річ у тім, що утримання тепла у маленькому тілі - непроста задача, а середньопізний тріасовий період, у якому жила тварина, був епохою кліматичних перепадів. Вчені вважають, що тоді була відчутна різниця між теплими днями і холодними ночами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.