У Сваляві пошкодили меморіал на місці радянського концтабору для угорців

На Закарпатті поліція перевіряє факт пошкодження меморіального плакату на Свалявщині на місці радянського концентраційного табору для угорців.

Про це йдеться на офіційному сайті ГУ НП у Закарпатській області.

 

"Сьогодні, 20 липня, на лінію 102 надійшло повідомлення від наглядача меморіального комплексу в місті Свалява. Заявник повідомив, що виявив пошкодженим інформаційне панно", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що дану подію зареєстровано та розпочато перевірку.

Наразі правоохоронці вживають всіх необхідних заходів для встановлення обставин, за яких було пошкоджено меморіальний плакат. У разі підтвердження факту вандалізму поліцейські докладуть максимум зусиль для затримання правопорушників.


ДОВІДКА. Парк пам'яті на Свалявщині створено на місці радянського концентраційного табору для угорців, який тут розгорнули у 1944 році. У парку встановлена Стіна пам'яті, на меморіальних плитах яких записані імена 12 тисяч загиблих, – жертв сталінського режиму. Перший камінь фундаменту було закладено 24-го листопада 1990-го року. Меморіальний парк було відкрито 1994-го року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.