В Адлері знесли пам'ятник російським солдатам. ФОТО

Проти його встановлення виступали черкеські й адигейські громадські організації, які вважають геноцидом дії Російської імперії щодо своїх народів у ХІХ столітті.

В Адлерському районі Краснодарського краю демонтовано пам'ятник російським учасникам Кавказької війни ХІХ століття, проти якого раніше виступали черкеські й адигейські громадські організації. Про це повідомив інформаційний портал "Кавказький вузол" із посиланням на голову Краснодарської крайової громадської організації "Адиге Хасе" причорноморських адигів-шапсугів Маджида Чачуха.

 

Адміністрація Адлера визнала, що пам'ятник був поставлений без необхідного погодження та обговорення.

"Я вважаю, що це перемога черкеського активізму. Тут відбулася така мобілізація і діаспори теж. Це, може, і не помітно, але було дуже багато звернень. Це важливо не тільки для нас, але і для влади.

І в черкеському земляцтві було багато людей, хто з іронією сприймав наші звернення, не вірив, що ми можемо домогтися його демонтажу", — зазначив один з ініціаторів руху за демонтаж пам'ятника Валерій Хатажуков.

 

Пам'ятник під назвою "Монумент подвигу російських солдатів" встановили в Адлерському районі Краснодарського краю першого червня цього року. Архітектурна композиція представляла височину зі зображенням карти форту. Це викликало обурення серед черкесів, чиї предки протистояли Російської імперії в Кавказькій війні.

 

Черкеські організації вважають геноцидом дії Російської імперії щодо свого народу в ХІХ столітті. Тоді частина представників етносу була винищена, частина депортована до Османської імперії. Черкеські активісти назвали встановлення нового пам'ятника в Адлері провокацією.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.