Історію "Кіборгів" розповіли у коміксах. ФОТО

Історію українських оборонців Донецького аеропорту імені Прокоф’єва - «Кіборгів» розповіли у коміксах.

Про це повідомляє Український мілітарний портал.

 

"Випуском серії коміксів займається громадська організація "Вірні традиціям", заснована діючими військовими, добровольцями та активістами – у 2016 році задля протидії російській агресії насамперед в інформаційному плані.

До роботи над коміксами було залучено молодих українських художників, які безпосередньо співпрацюють та консультуються з реальними бійцями, щоб досягти максимальної документальності оповіді", - йдеться в повідомленні.

 

Як зазначається, наразі вже доступні сім частин коміксів.

КІБОРГИ. Початок. Том І (колекційний випуск)

КІБОРГИ. Початок. Том ІІ (колекційний випуск)

КІБОРГИ. Легенда про непереможених. Том 1

КІБОРГИ. Незламні: місія – ДАП

КІБОРГИ. Хроніки 3 полку. Том І

КІБОРГИ. Хроніки 3 полку. Том ІІ

КІБОРГИ. Штурм. Том І

Нагадаємо, що 20 січня 2020 року виповнилося п'ять років від дня, коли завершилися бої за Донецький аеропорт. Оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року.

 

За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали "кіборгами", а форпост українських "Кіборгів" став символом української мужності, оплотом українського духу.

 
 

Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.

16 січня в Україні відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам'ять загиблих.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.