Учені дослідили вміст шлунку динозавра і зʼясували його раціон. ФОТО

Динозавр з масивними шпичаками пролежав під землею 110 мільйонів років і зберігся настільки чудово, що вчені змогли дослідити вміст його шлунку та зрозуміти, чим харчувалась прадавня рептилія.

Про це повідомляє CNN.

 

Нутрощі динозавра із залишками їжі — рідкісна знахідка. Якщо раніше вчені витягували з решток тільки насіння та гілки, то з новою знахідкою змогли встановити конкретні рослини.

Нодозавр Borealopelta markmitchelli мільйони років пролежав у запечатаній "могилі" з мулу, а за життя, судячи із вмісту шлунку, був прискіпливим у харчах. Деталі рослинної дієти тварини описані в науковому журналі Royal Society Open Science.

Науковці запевняють, що настільки добре збережених решток динозаврів до цього не було. Їх знайшли у 2011 році в Канаді під час роботи у шахті.

 

Імовірно, динозавр упав у прадавнє море, де занурився в мул на дні та пролежав на одному місці до наших часів. Протягом років науковці прискіпливо відділяли шкіру та кістки від морського каменю, який утворився довкола решток.

За життя рептилія важила понад тонну і харчувалася рослинами — їхні клітини добре збереглись у фрагментах їжі зі шлунку. Переважно це було листя папороті, також були присутні стебла інших рослин, деревина і навіть вугілля.

Вугільний компонент дієти динозавра свідчить, що останні дні свого життя він перебував у згорілому хвойному лісі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.