У Львові відкрили мурал, присвячений пам’яті Василя Сліпака. ФОТО

У понеділок, 29 червня, в четверту річницю від дня смерті українського соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника бойових дій на Сході України Василя Сліпака на вулиці Дорошенка у центрі Львова відрили мурал із його зображенням.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Наше основне завдання, щоб глядач відкрив для себе меседж: тут поєднані дві особи Василя – воїна та митця. Звичайно, перша – більша, бо вона в контексті сирої землі, це останній його бій, підсвічений сценічними софітами", - зазначив Святослав Владика, керівник групи митців "Sacred Universe", що працювала над проєктом.

 

За його словами, це третій мурал, створений у межах проєкту "Генії мікрорайонів". Загалом їх планується шість.

Мурал називається "Наш Сліпак — вічний міф". На війні у Василя був позивний "Міф", скорочено від Мефістофель, з опери "Фауст". Арія Мефістофеля була улюбленою у Сліпака, і він часто її виконував.

Як зазначив міський голова Львова Андрій Садовий, мурал має подвійне значення: по-перше, це монументальне мистецтво, а з іншої сторони – це естетичний вигляд міських будівель та благоустрій міста.

 

На відкритті муралу виступила Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик", вихованцем і гордістю якої був Сліпак.


Довідково. Оперний співак Василь Сліпак багато років жив і працював у Франції, в паризькій опері. З початком війни на Донбасі повернувся в Україну, пішов добровольцем на фронт у 2015 році. 29 червня 2016 року брав участь у звільнені одного з сіл на Донеччині, де і був вбитий ворожим снайпером. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Сліпак – кавалер ордена "За мужність" І ступеня, Герой України, кавалер ордена "Золота Зірка".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.