У Швеції закликають демонтувати пам'ятник Карлу XII замінивши на Ґрету Тунберг

Заворушення у США розпалили пристрасті довкола пам’ятників по всьому світу. Ця хвиля докотилася і до Швеції, де колишній мер міста Умео Ян Бйорінге закликав прибрати пам'ятник «самовладному деспотові» Карлу XII, замінивши його рятівницею екології Ґретою Тунберг.

Про це пише шведська газета Aftonbladet.

Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Колаж: Anders Hellberg

"Заворушення в США розпалили пристрасті довкола пам'ятників. Але глава Шведської ради з національної спадщини Ларс Амреус став на захист пам'ятників гнобителям.

Багато істориків вважають, що пам'ятники відображають скоріше цінності тієї чи іншої епохи, ніж об'єктивну історичну реальність. Наша історія викладається в шкільних підручниках і музеях. Статуї ж ставляться, щоб насаджувати певні погляди", - заявив Бйорінге.

Амреус вважає, що зносити пам'ятники навіть цим "ненависним діячам" неправильно. Колишній мер сперечається з ним, стверджуючи, що знесення пам'ятників і стирання пам'яті про них – це не одне і те ж.

"Давайте скористаємося цифровими можливостями і замість кожної демонтованої статуї створимо інтерактивні презентації. За допомогою QR-коду або аналогічної технології відвідувач легко отримає відомості про той чи інший пам'ятник: коли і чому його встановили і навіщо знесли", - агітує він.

"Я висуваю міській раді наступну пропозицію: приберіть самовладного деспота Карла XII і поставте на його місце рятівницю екології Ґрету Тунберг. Або принаймні лауреата Нобелівської премії миру Дага Хаммаршельда. Обидва намагалися зробити світ гуманнішим і кращим", - підсумував він.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.