У Швеції закликають демонтувати пам'ятник Карлу XII замінивши на Ґрету Тунберг

Заворушення у США розпалили пристрасті довкола пам’ятників по всьому світу. Ця хвиля докотилася і до Швеції, де колишній мер міста Умео Ян Бйорінге закликав прибрати пам'ятник «самовладному деспотові» Карлу XII, замінивши його рятівницею екології Ґретою Тунберг.

Про це пише шведська газета Aftonbladet.

Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Колаж: Anders Hellberg

"Заворушення в США розпалили пристрасті довкола пам'ятників. Але глава Шведської ради з національної спадщини Ларс Амреус став на захист пам'ятників гнобителям.

Багато істориків вважають, що пам'ятники відображають скоріше цінності тієї чи іншої епохи, ніж об'єктивну історичну реальність. Наша історія викладається в шкільних підручниках і музеях. Статуї ж ставляться, щоб насаджувати певні погляди", - заявив Бйорінге.

Амреус вважає, що зносити пам'ятники навіть цим "ненависним діячам" неправильно. Колишній мер сперечається з ним, стверджуючи, що знесення пам'ятників і стирання пам'яті про них – це не одне і те ж.

"Давайте скористаємося цифровими можливостями і замість кожної демонтованої статуї створимо інтерактивні презентації. За допомогою QR-коду або аналогічної технології відвідувач легко отримає відомості про той чи інший пам'ятник: коли і чому його встановили і навіщо знесли", - агітує він.

"Я висуваю міській раді наступну пропозицію: приберіть самовладного деспота Карла XII і поставте на його місце рятівницю екології Ґрету Тунберг. Або принаймні лауреата Нобелівської премії миру Дага Хаммаршельда. Обидва намагалися зробити світ гуманнішим і кращим", - підсумував він.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.