На Чернігівщині хочуть заґратувати портрети Леніна і Сталіна, щоб привабити туристів

У місті Новгород-Сіверський Чернігівської області скандальні портрети Леніна і Сталіна на водонапірній вежі хочуть заґратувати публічно, щоб привернути увагу громадськості до нової туристичної локації.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив Новгород-Сіверський міський голова Олег Бондаренко.

 
ФОТО: Sokolenko13 / Wikimedia Commons

"Думаю, що це треба зробити якось публічно, щоб привернути увагу до нової туристичної локації. Процес встановлення ґрат може стати привабливим для туристів та ЗМІ. Поки що подію відклали – коронавірус трохи вибив нас із колії", – сказав Бондаренко.

За словами міського голови, ідея заґратувати мозаїчні зображення комуністичних лідерів, як і пам'ятник Леніну, була в нього давно. Адже "Ленін за ґратами", на його думку, міг би суттєво збільшити наплив туристів до Новгорода-Сіверського.

Однак на виконання закону про декомунізацію пам'ятник довелося демонтувати. А от портрети вождів тоталітаризму з башти не прибрали, бо не вважають їх символами комуністичного режиму.

Тепер же, отримавши підтримку голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича, чекають нагоди повісити на них ґрати й поруч – табличку з написом: "Кати українського народу".

Нагадаємо, що за демонтаж зображень Леніна і Сталіна на башті в Новгороді-Сіверському тривалий час боролися громадські активісти та співробітники УІНП.

У вересні 2018 року прокуратура Чернігівської області відкрила кримінальне провадження за фактом пропаганди в місті символіки комуністичного режиму. Його розслідуванням займаються слідчі Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.

За словами Бондаренка, наразі триває експертиза мозаїчних зображень на предмет визначення, чи є вони об'єктами декомунізації.

Тим часом в УІНП змінилося керівництво. В одному з інтерв'ю новий голова інституту Антон Дробович назвав ініціативу влади Новгорода-Сіверського щодо заґратування скандальних портретів оригінальною і такою, що "відповідає духу креативної декомунізації".

Мозаїчні зображення Леніна і Сталіна розмістили в центрі Новгорода-Сіверського в 1930-х роках на водонапірній вежі 1901 року спорудження поряд із базарною площею.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.