На Чернігівщині хочуть заґратувати портрети Леніна і Сталіна, щоб привабити туристів

У місті Новгород-Сіверський Чернігівської області скандальні портрети Леніна і Сталіна на водонапірній вежі хочуть заґратувати публічно, щоб привернути увагу громадськості до нової туристичної локації.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив Новгород-Сіверський міський голова Олег Бондаренко.

 
ФОТО: Sokolenko13 / Wikimedia Commons

"Думаю, що це треба зробити якось публічно, щоб привернути увагу до нової туристичної локації. Процес встановлення ґрат може стати привабливим для туристів та ЗМІ. Поки що подію відклали – коронавірус трохи вибив нас із колії", – сказав Бондаренко.

За словами міського голови, ідея заґратувати мозаїчні зображення комуністичних лідерів, як і пам'ятник Леніну, була в нього давно. Адже "Ленін за ґратами", на його думку, міг би суттєво збільшити наплив туристів до Новгорода-Сіверського.

Однак на виконання закону про декомунізацію пам'ятник довелося демонтувати. А от портрети вождів тоталітаризму з башти не прибрали, бо не вважають їх символами комуністичного режиму.

Тепер же, отримавши підтримку голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича, чекають нагоди повісити на них ґрати й поруч – табличку з написом: "Кати українського народу".

Нагадаємо, що за демонтаж зображень Леніна і Сталіна на башті в Новгороді-Сіверському тривалий час боролися громадські активісти та співробітники УІНП.

У вересні 2018 року прокуратура Чернігівської області відкрила кримінальне провадження за фактом пропаганди в місті символіки комуністичного режиму. Його розслідуванням займаються слідчі Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.

За словами Бондаренка, наразі триває експертиза мозаїчних зображень на предмет визначення, чи є вони об'єктами декомунізації.

Тим часом в УІНП змінилося керівництво. В одному з інтерв'ю новий голова інституту Антон Дробович назвав ініціативу влади Новгорода-Сіверського щодо заґратування скандальних портретів оригінальною і такою, що "відповідає духу креативної декомунізації".

Мозаїчні зображення Леніна і Сталіна розмістили в центрі Новгорода-Сіверського в 1930-х роках на водонапірній вежі 1901 року спорудження поряд із базарною площею.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.