Поліція вважає, що панно Стіни плачу на Закарпатті могли пошкодити не вандали, а погода

Поліція перевіряє обставини пошкодження панно на території меморіального комплексу у Сваляві.

Правоохоронці попередньо встановили, що пошкодження "спричинені несприятливими погодними умовами". Про це повідомляє пресслужба поліції області.

 

14 червня правоохоронці побачили в інтернеті публікацію про пошкодження панно, інцидент зареєстрували та розпочали перевірку.

"На місце події направлено працівників слідчо-оперативної групи, які при огляді попередньо встановили, що вказані ушкодження, ймовірно, були спричинені несприятливими погодними умовами", — повідомили у поліції.

Наразі правоохоронці встановлюють додаткові обставини. "У разі підтвердження факту вандалізму працівники поліції докладуть максимум зусиль для встановлення правопорушників та нададуть їхнім діям правову оцінку", — додали в поліції.


Нагадуємо, що зранку 15 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що невідомі пошкодили частину меморіального комплексу памʼяті жертв сталінських репресій. Міністр наголосив, що це акт вандалізму, назвавши його "провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.