Поліція вважає, що панно Стіни плачу на Закарпатті могли пошкодити не вандали, а погода

Поліція перевіряє обставини пошкодження панно на території меморіального комплексу у Сваляві.

Правоохоронці попередньо встановили, що пошкодження "спричинені несприятливими погодними умовами". Про це повідомляє пресслужба поліції області.

 

14 червня правоохоронці побачили в інтернеті публікацію про пошкодження панно, інцидент зареєстрували та розпочали перевірку.

"На місце події направлено працівників слідчо-оперативної групи, які при огляді попередньо встановили, що вказані ушкодження, ймовірно, були спричинені несприятливими погодними умовами", — повідомили у поліції.

Наразі правоохоронці встановлюють додаткові обставини. "У разі підтвердження факту вандалізму працівники поліції докладуть максимум зусиль для встановлення правопорушників та нададуть їхнім діям правову оцінку", — додали в поліції.


Нагадуємо, що зранку 15 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що невідомі пошкодили частину меморіального комплексу памʼяті жертв сталінських репресій. Міністр наголосив, що це акт вандалізму, назвавши його "провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.