Вандали пошкодили Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку

Невідомі зірвали та осквернили панно, котре містить інформацію трьома мовами.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив свою позицію з приводу осквернення матеріалів експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку, повідомляє Главком.

 

Він назвав спробою дестабілізувати ситуацію в Закарпатській області. Про це Дмитро Кулеба написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

"Цей акт вандалізму є провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті, хтось хоче завадити нам у подоланні суперечок з Угорщиною. Безумовно, розслідуванням цього ганебного акту вже займаються правоохоронці. Переконаний, винних обов'язково знайдуть і покарають, як це було з підпалювачами Угорського дому в Ужгороді", – написав міністр.

Дмитро Кулеба підкреслив, що не можна дозволяти використовувати провокації для чергового розкручування теми антиугорських настроїв в Україні і антиукраїнських настроїв в Угорщині та нагнітання напруги в українсько-угорських відносинах.

У суботу, 13 червня, невідомі пошкодили матеріали експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку.

Про пошкодження повідомив секретар ради Свалявського меморіального парку Дьордь Дупко, який зазначив, що невідомі зірвали та осквернили панно, котре містить інформацію трьома мовами (українською, угорською, німецькою). Представник парку написав заяву у поліцію, а винних вже розшукують.

"Факти підтверджують, що це могли скоїти угорські ненависники. Це політичний злочин проти угорців та німців. Комусь або замовнику не сподобалася описана правда", — написав Дьордь Дупко.

За його словами, в матеріалах експозиції детально представлено трагедію Закарпаття, включаючи інтернування угорських та німецьких чоловіків у сталінські табори, здійснене НКВД восени 1944 року на підставі указу, виданого військовою радою 4-го Українського фронту.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.