Вандали пошкодили Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку

Невідомі зірвали та осквернили панно, котре містить інформацію трьома мовами.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив свою позицію з приводу осквернення матеріалів експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку, повідомляє Главком.

 

Він назвав спробою дестабілізувати ситуацію в Закарпатській області. Про це Дмитро Кулеба написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

"Цей акт вандалізму є провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті, хтось хоче завадити нам у подоланні суперечок з Угорщиною. Безумовно, розслідуванням цього ганебного акту вже займаються правоохоронці. Переконаний, винних обов'язково знайдуть і покарають, як це було з підпалювачами Угорського дому в Ужгороді", – написав міністр.

Дмитро Кулеба підкреслив, що не можна дозволяти використовувати провокації для чергового розкручування теми антиугорських настроїв в Україні і антиукраїнських настроїв в Угорщині та нагнітання напруги в українсько-угорських відносинах.

У суботу, 13 червня, невідомі пошкодили матеріали експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку.

Про пошкодження повідомив секретар ради Свалявського меморіального парку Дьордь Дупко, який зазначив, що невідомі зірвали та осквернили панно, котре містить інформацію трьома мовами (українською, угорською, німецькою). Представник парку написав заяву у поліцію, а винних вже розшукують.

"Факти підтверджують, що це могли скоїти угорські ненависники. Це політичний злочин проти угорців та німців. Комусь або замовнику не сподобалася описана правда", — написав Дьордь Дупко.

За його словами, в матеріалах експозиції детально представлено трагедію Закарпаття, включаючи інтернування угорських та німецьких чоловіків у сталінські табори, здійснене НКВД восени 1944 року на підставі указу, виданого військовою радою 4-го Українського фронту.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.