Зеленського не запросили на парад перемоги в Москві

Кремль не надіслав запрошення на парад перемоги в Москві 24 червня президентові України Володимиру Зеленському

Як передає Новинарня з посиланням на "Інтерфакс" у середу, 10 червня, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков повідомив: "Як ми знаємо, Україна не є де-факто, і багато в чому, де-юре, учасницею СНД, не проявляє бажання якимось чином продовжувати роботу в цих структурах, і жодного разу не сигналізувала про своє бажання розділити радість від свята Перемоги".

За його словами, акцент робили на запрошенні очільників держав СНД, а також партнерів, які самі "виявляли бажання приїхати, аби ми раділи".

Пєсков зазначив, що участь в параді перемоги 24 червня підтвердили лідери Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Сербії, Хорватії.

На питання, чи була отримана відповідь від президента Білорусі Олександра Лукашенка, Пєсков сказав, що "поки ні".

"Ціла низка лідерів також отримали запрошення, і ми очікуємо від них підтвердження в найближчий день", – наголосив прессекретар Володимира Путіна.

 
ФОТО: "РАДІО СВОБОДА"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.