Вандалу, який обмалював пам’ятник жертвам Голокосту, дали три роки умовно

У Кривому Розі чоловіка, який вчинив наругу над пам’ятником жертвам Голокосту, засудили до трьох років обмеження волі з випробувальним терміном в один рік.

Рішення ухвалив Центрально-міський районний суд, повідомляє "Радіо Свобода".

 

У рішенні суду зазначається, що чоловік, обмалювавши меморіальний знак, "вчинив низку умисних дій, спрямованих на грубе знущання та демонстрацію власної зневаги до місця розташування пам'ятника".

На суді він визнав свою провину. Сам він уродженець Кривого Рогу, одружений, працює на заводі.


Як повідомлялося, у січні 2020 року в Кривому Розі був пошкоджений пам'ятник жертвам Голокосту. Поліція відкрила провадження за частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України "пошкодження майна", а потім перекваліфікувала її на частину 2 статті 297 ("наруга над могилою").

У поліції заявили, що затримали чоловіка і що він скоїв злочин з хуліганських мотивів: крім пам'ятника жертвам Голокосту розмалював фарбою з балончика ще кілька об'єктів у місті.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.