У Вінниці встановили порушника, який розфарбував монумент невідомих солдатів

Вінницькі поліцейські встановили особу чоловіка, який розфарбував пам’ятник у центрі міста: чорною фарбою він виділив чоботи та зброю трьох невідомих солдат. У поліції зазначають, що будуть проводити психіатричну експертизу.

Про це повідомляє видання "Місто".

 

-Встановили особу – це вінничанин 1985 року народження. Він пояснив, що вирішив "облагородити" цей пам'ятник, – розповіла заступниця начальника Відділу комунікації ГУНП Вінницької області Ірина Добровольська. – Офіційно чоловік на обліку не стоїть, однак є підозра, що у нього проблеми з психікою. Тому будуть проводити експертизу.

За цим фактом слідство розпочало кримінальне провадження за ч.2 ст. 297 КК України (оскверненням або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам'ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни).

За таке правопорушення передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

У поліції також додали, що плиту, яка впала неподалік від пам'ятника, ніхто не намагався пошкодити.

-Вона відвалилася. Люди її поставили поруч, щоб ніхто не розвалив і не розтоптав. Її треба прикріпити назад, – підкреслила Ірина Добровольська.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.