У Вінниці встановили порушника, який розфарбував монумент невідомих солдатів

Вінницькі поліцейські встановили особу чоловіка, який розфарбував пам’ятник у центрі міста: чорною фарбою він виділив чоботи та зброю трьох невідомих солдат. У поліції зазначають, що будуть проводити психіатричну експертизу.

Про це повідомляє видання "Місто".

 

-Встановили особу – це вінничанин 1985 року народження. Він пояснив, що вирішив "облагородити" цей пам'ятник, – розповіла заступниця начальника Відділу комунікації ГУНП Вінницької області Ірина Добровольська. – Офіційно чоловік на обліку не стоїть, однак є підозра, що у нього проблеми з психікою. Тому будуть проводити експертизу.

За цим фактом слідство розпочало кримінальне провадження за ч.2 ст. 297 КК України (оскверненням або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам'ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни).

За таке правопорушення передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

У поліції також додали, що плиту, яка впала неподалік від пам'ятника, ніхто не намагався пошкодити.

-Вона відвалилася. Люди її поставили поруч, щоб ніхто не розвалив і не розтоптав. Її треба прикріпити назад, – підкреслила Ірина Добровольська.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.