"Святотатство": в РФ обурені наміром перенести радянський пам’ятник в Болгарії

Бажання глав району у столиці Болгарії демонтувати радянський пам’ятник спричинило суперечку з Росією.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Svobodna Evropa.

 

6 травня глава Лозенецкого району болгарської столиці Софії Костянтин Павлов закликав прибрати з громадського парку пам'ятник "радянським визволителям Болгарії". Він запропонував перенести пам'ятник до Музею соціалістичного мистецтва, який був створений у 2011 році.

Однак ця пропозиція викликала різку реакцію посольства Російської Федерації. Посол РФ в Болгарії Анатолій Макаров звернувся до Павлова, заявивши про "глибоке обурення".

Макаров заявив, що там можуть бути останки радянських солдатів.

За словами посла, розкопки могили є святотатством і "можуть бути витлумачені як спроба реабілітації нацизму".

Павлов, своєю чергою, заявив у листі Макарову, що згоден з його заявою лише щодо одного питання – що адміністрація району має право сформулювати власну думку про розвиток Лозенецького району.

Павлов заявив, що пам'ятник можна перенести в музей, а якщо під монументом знайдуть останки, їх слід "поховають відповідно до гуманітарного законодавства" на місцевому кладовищі.

Також Павлов переслав лист російського посла міністру закордонних справ Болгарії і чекає на її реакцію.


Нагадуємо, що раніше демонтаж пам'ятника радянському маршалу в Празі викликав гостру реакцію в Росії та напад на чеське посольство у Москві.

Мера Праги і двох глав районів чеської столиці, серед них і Ондржея Колара, взяли під охорону через загрозу замаху на них. Чеські ЗМІ у зв'язку з ситуацією навколо можливого отруєння чеських політиків.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.