У Чернігові пошкоджено німецьке кладовище

На німецькому кладовищі часів Другої світової війни невідомі пошкодили понад 30 надгробків

Про це повідомляє видання "Високий Вал" з посиланням на члена організації "Союз пошукових загонів України" Костянтина Дерев'янка.

Зруйновані надгробки накладовищі німецьких військовополонених виявили в неділю, 10 травня.

 
Високий вал

Кладовище німецьких військовополонених, на якому відбувалися поховання з 1944 по 1947 рр. знаходиться у Чернігові, біля лижної бази, за адресою вул. Малиновського 59.

На ньому поховано 288 осіб з числа військовополонених німців. Серед них - 28 осіб інших національностей (австрійці, поляки, словени, угорці, французи, один чех та один українець) - котрі воювали у складі німецької армії проти СРСР.

Кладовище стояло занедбаним до 1997 року, коли його відновили.

"Сьогодні мій колега Володимир прийшов вшанувати пам'ять загиблих жителів Чернігова під час 1941-1943 років, після чого навідався з такою ж ціллю до кладовища німецьких військовополонених котре знаходиться поруч, але вигляд кладовища його дуже засмутив.

Перше що йому кинулося в очі, це побиті надгробки, яких він нарахував аж 37.

Судячи з усього, хтось "порозважався", стрибаючи по старих та крихких надгробках", - розповів дослідник.

 
Високий вал

"Ще вчора увесь цивілізований світ відзначав день пам'яті та примирення, віддав шану загиблим у тій страшній війні, й в цей день ми бачимо спаплюжене кладовище німецьких полонених. Як розцінювати цей вчинок, як акт вандалізму чи свідому провокацію?

Якби комунальне підприємство "Спецкомбінат КПО" ЧМР, що опікується кладовищем іноземних полонених вчасно замінило ветхі надгробки, такої неприємної події могло б не статися. Дуже шкода що в наш час меморіалам минулих війн приділяють зовсім мало уваги або зовсім про них забувають", - підсумував Костянтин.

Заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако прокоментував випадок:

"Очевидно, що в припадку "побєдобєсія" якісь ідіоти (іншої характеристики у мене немає) під впливом алкоголю (поруч порожні пляшки від пива та горілки) зруйнували 36 плит на могилах розстріляних під час війни німецьких військовополонених біля лижної бази в Чернігові. Так вони вчора відсвяткували 9 травня".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.