Могила Ватутіна має бути на цвинтарі. ПЕТИЦІЯ

Петиція про перенесення могили Ватутіна на цвинтар та знесення памʼятника у Маріїнському парку в Києві набрала 75% необхідних голосів

У лютому 2020 року на сайті Київради з'явилася петиція з проханням демонтувати пам'ятник радянському генералу Миколі Ватутіну, розташований в Маріїнському парку неподалік будівлі Верховної Ради.

Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
ФОТО: CENSOR.NET.UA

"Проти цього пам'ятника було проведено десятки акцій різноманітними патріотичними організаціями. Нещодавно, невідомі облили його зеленкою.
Микола Ватутін - особа, яка воювала з армією УНР, повстанцями Холодного Яру та бійцями УПА, дерибанила Польщу 1939 та сотнями тисяч відправляла українців на безглуздий забій.
Враховуючи те, що під пам'ятником, ймовірно, може бути його могила, прошу провести рішення про цивілізований демонтаж пам'ятника та перенесення могили (якщо вона є) на територію одного з кладовищ міста Києва." - йдеться у петиції.

Автор петиції- Вадим Поздняков - пропонує прийняти рішення "про цивілізований демонтаж пам'ятника". З огляду на те, що під пам'ятником, ймовірно, знаходиться могила Ватутіна, її пропонують перенести на територію одного зі столичних кладовищ.

На момент публікації цього матеріалу петиція зібрала 7563 підписи з десяти тисяч необхідних. Термін підписання петиції спливає через 16 днів.

Нагадуємо, що за словами голови Інституту національної пам'яті Антона Дробовича, пам'ятник генералу Миколі Ватутіну в Маріїнському парку не можуть демонтувати, бо він є могилою воєначальника.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.