У Полтаві відновили розбиті меморіальні дошки загиблим атовцям і Симону Петлюрі

У Полтаві відновили меморіальні дошки полеглим воїнам АТО та Симону Петлюрі, які зловмисники розбили 5 квітня.

Про це повідомляють Новини Полтавщини.

 

Зокрема, тоді була пошкоджена меморіальна таблиця Мирославу Кабушці, встановлена на стіні школи №18, меморіальна таблиця Сергію Лимарю на стіні школи №9, і меморіальна дошка Симону Петлюрі, встановлена на місці колишнього обійстя Петлюр на однойменній вулиці. Також була спроба пошкодити дошку Олександру Горячевському на стіні школи №25.

Тепер всі дошки з антивандального покриття, повідомив у Фейсбук депутат полтавської міської ради Вадим Ямщиков.

"На сьогодні всі дошки відновлено, як і завжди, за кошти полтавських меценатів. Дякую за допомогу колективу кооперативу учасників бойових дій, ТОВ "Деметра Агро-Груп" та небайдужій полтавці, які профінансували відновлення дошки Симона Петлюри", – зазначив він.

Нагадуємо, що у Полтаві в ніч на 5 квітня вандали пошкодили три меморіальні таблиці.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.