У Полтаві відновили розбиті меморіальні дошки загиблим атовцям і Симону Петлюрі

У Полтаві відновили меморіальні дошки полеглим воїнам АТО та Симону Петлюрі, які зловмисники розбили 5 квітня.

Про це повідомляють Новини Полтавщини.

 

Зокрема, тоді була пошкоджена меморіальна таблиця Мирославу Кабушці, встановлена на стіні школи №18, меморіальна таблиця Сергію Лимарю на стіні школи №9, і меморіальна дошка Симону Петлюрі, встановлена на місці колишнього обійстя Петлюр на однойменній вулиці. Також була спроба пошкодити дошку Олександру Горячевському на стіні школи №25.

Тепер всі дошки з антивандального покриття, повідомив у Фейсбук депутат полтавської міської ради Вадим Ямщиков.

"На сьогодні всі дошки відновлено, як і завжди, за кошти полтавських меценатів. Дякую за допомогу колективу кооперативу учасників бойових дій, ТОВ "Деметра Агро-Груп" та небайдужій полтавці, які профінансували відновлення дошки Симона Петлюри", – зазначив він.

Нагадуємо, що у Полтаві в ніч на 5 квітня вандали пошкодили три меморіальні таблиці.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.