На Полтавщині демонтували погруддя Леніну

У селищі Михайлівське Карлівського району демонтували бюст Леніна.

Про це у Facebook повідомив голова ГО "Світанок", співзасновник проєкту "Декомунізація.Україна" Вадим Поздняков, передають Новини Полтавщини.

 

Декомунізаційний закон виконали після звернення активістів на гарячу урядову лінію.

"Цього разу, після нашого звернення, було демонтовано погруддя Леніну у селищі Михайлівське Карлівського району Полтавської області. Станом на поточний момент на Полтавщині є ще пам'ятник Леніну, Свердлову, Енгельсу, Петровському, Куйбишеву та декілька Ватутіну", – зазначив Вадим Поздняков.

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар нагадав, що залишається ще один пам'ятник Лєніну – на території села Власівка Зіньківського району.

У відповіді на офіційний лист голови УІНП Антона Дробовича головний лікар санаторію "Сосновий бір" у Зіньківському районі зазначив, що вважає розміщений на території санаторію пам'ятник Лєніну виносним експонатом музею цього закладу.

"Складно зрозуміти, як лікарі займаються невластивою їм справою, як вони носять туди-сюди Ілліча, наче гумову іграшку. До того ж, вперше чую, що там існує музей і працюють історики-музейні працівники.

Якщо ж справді на Зіньківщині з'явився музей, то невідомо, чи має він ліцензію та іншу документацію від Міністерства культури", – іронізує Олег Пустовгар.

Він наголосив, що існує відповідний юридичний висновок УІНП. У ньому йдеться, що Володимир Ленін (Ульянов), який протягом 1917-1923 рр. обіймав найвищі державні та партійні посади, спочатку у Радянській Росії, а потім у СРСР, не тільки теоретично обстоював можливість та необхідність застосування політичних репресій та терору стосовно окремих груп населення чи окремих осіб, але й як посадова особа брав участь в ухваленні та підписував відповідні нормативні документи (декрети), які легітимізували та "узаконювали" застосування таких політичних репресій та терору органами державної влади (насамперед, ВЧК, судами та революційними трибуналами).

"Саме Ленін був ідеологом і одним із організаторів окупації молодої Української держави — Української Народної Республіки. Агресором проти нашої держави тоді виступила більшовицька Росія, яку очолював Ленін.

Зараз його справу продовжує Путін: Росія як і сто років тому вчинила акт агресії проти нашої держави", - підсумував Олег Пустовгар.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.