Бойовики «ЛНР» заявили про намір тричі на рік називати Луганськ Ворошиловградом

Підконтрольне Росії угруповання «ЛНР» заявило про намір тричі на рік називати окупований Луганськ «Ворошиловград» – відповідне розпорядження «голови» угруповання Леоніда Пасічника з’явилося на підконтрольних бойовикам ресурсах 17 квітня.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

Як йдеться в "указі" Пасічника, попередня назва Луганська Ворошиловград вживатиметься в дати, пов'язані з вшануванням річниць, пов'язаних із "Великою Вітчизняною Війною" (так в радянській і російській історії називають період Другої світової війни після нападу Німеччини на СРСР).

Відтак назву "Ворошиловград" разом із назвою "Луганськ" бойовики планують використовувати 9 травня, 22 червня і 14 лютого, коли відзначається річниця звільнення Луганська від нацистів.

Луганськ двічі перейменовували на Ворошиловград на честь уродженця Лисичанська Луганської області, радянського діяча Климента Ворошилова. Місто носило таку назву з 1935 по 1958 рік, потім – з 1970-го по 1990-й, коли йому повернули історичну назву.

З 2014 року Луганьк окупований російськими гібридними військами.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.