У райцентрі Семенівка на Полтавщині демонтували пам’ятник Чапаєву

У Семенівці днями демонтували погруддя Чапаєву. Про це повідомив голова громадської організації “Світанок”, співзасновник проєкту “Декомунізація. Україна” Вадим Поздняков

"Погруддя Чапаєву в райцентрі Семенівка, що на Полтавщині, цими днями демонтовано! Приклад сусіднім Лубнам, де досі стоїть такий пам'ятник", – зазначив пан Вадим.  Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" у Семенівці виконали після звернення громадської організації "Світанок" на гарячу урядову лінію.

Рішення про демонтаж прийняте виконкомом Семенівської селищної ради. Про це в офіційному листі повідомив заступник селищного голови С. Полупан. 

 
 

Нагадаємо, що на початку березня у селі Веселий Поділ Семенівської ОТГ було демонтовано передостанній в Полтавській області пам'ятник Лєніну.

"Очищення області від незаконної окупаційної російсько-більшовицької символіки триває. Комдив Червоної Армії Чапаєв ніяким чином не пов'язаний ні з історією України, ні Полтавщини зокрема. Водночас, Семенівський край дав Україні видатних діячів визвольного руху всеукраїнського масштабу: героя Крут Миколу Божка-Божинського, віце-президента Української головної визвольної ради Івана Вовчука (Федір Вовк) та ін. Але досі ці постаті мало знані серед земляків і ніяк не увічнені", – зазначив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар. Він нагадав, що пам'ятник Чапаєву- не останній об'єкт, що підлягає декомунізації у Семенівському районі. Так, у с. Горошине досі не демонтовано  пам'ятник Енгельсу, у с. Калинівка – Свердлову, а у самій Семенівці – комсомольцю Івану Сухині.

Північно-Східний міжрегіональний відділ УІНП

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.