У Москві замінили пам'ятник Жукову. А потім сказали, що повернуть старий. ФОТО

На Манежній площі в центрі Москви в п'ятницю знесли кінний пам'ятник маршалу Георгію Жукову і замінили його новим.

Представники влади довго не коментували це, а потім заявили, що після реставрації старий пам'ятник повернеться на місце, пише Радіо Свобода.

 
Новий пам'ятник
ФОТО: МЕДУЗА

Фотографії заміни пам'ятника з'явилися в соціальних мережах.

На фотографіях видно, що старий пам'ятник, який встановлений перед Історичним музеєм 8 травня 1995 року – 25 років тому, до 50-річчя Перемоги, - лежить на землі. На постаменті стоїть новий кінний пам'ятник Жукову.

При цьому поза маршала змінилася – тепер він віддає правою рукою честь. Повністю пам'ятник поки не видно, його нижня частина прикрита.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник
ФОТО: moscowwalks

Попередній пам'ятник піддавався критиці за неприродну, як стверджувалося, позу коня, на котрому сидів маршал. У 2015 році за заміну пам'ятника висловилася Громадська палата, однак ніякого офіційного рішення про демонтаж не приймалося.

Московська влада довго не коментували заміну пам'ятника. Представник департаменту культурної спадщини Москви сказав, що про заміну пам'ятника в цьому відомстві нічого не знають, так як монумент не є об'єктом культурної спадщини.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник

Згодом глава "Мосгорнаследия" Олексій Ємельянов заявив журналістам, що старий пам'ятник після реставрації повернеться на місце, а нова скульптура незабаром буде знята.

"Ні про яку заміну пам'ятника маршалу Жукову і не може бути мови. Планові реставраційні роботи були заплановані на березень поточного року", - заявив він.

За словами Ємельянова, новий пам'ятник – це "тимчасова копія", але її скоро демонтують, тому що постамент теж потребує ремонту.

Очікується, що пам'ятник повернуть на місце до 9 травня.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".