У Москві замінили пам'ятник Жукову. А потім сказали, що повернуть старий. ФОТО

На Манежній площі в центрі Москви в п'ятницю знесли кінний пам'ятник маршалу Георгію Жукову і замінили його новим.

Представники влади довго не коментували це, а потім заявили, що після реставрації старий пам'ятник повернеться на місце, пише Радіо Свобода.

 
Новий пам'ятник
ФОТО: МЕДУЗА

Фотографії заміни пам'ятника з'явилися в соціальних мережах.

На фотографіях видно, що старий пам'ятник, який встановлений перед Історичним музеєм 8 травня 1995 року – 25 років тому, до 50-річчя Перемоги, - лежить на землі. На постаменті стоїть новий кінний пам'ятник Жукову.

При цьому поза маршала змінилася – тепер він віддає правою рукою честь. Повністю пам'ятник поки не видно, його нижня частина прикрита.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник
ФОТО: moscowwalks

Попередній пам'ятник піддавався критиці за неприродну, як стверджувалося, позу коня, на котрому сидів маршал. У 2015 році за заміну пам'ятника висловилася Громадська палата, однак ніякого офіційного рішення про демонтаж не приймалося.

Московська влада довго не коментували заміну пам'ятника. Представник департаменту культурної спадщини Москви сказав, що про заміну пам'ятника в цьому відомстві нічого не знають, так як монумент не є об'єктом культурної спадщини.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник

Згодом глава "Мосгорнаследия" Олексій Ємельянов заявив журналістам, що старий пам'ятник після реставрації повернеться на місце, а нова скульптура незабаром буде знята.

"Ні про яку заміну пам'ятника маршалу Жукову і не може бути мови. Планові реставраційні роботи були заплановані на березень поточного року", - заявив він.

За словами Ємельянова, новий пам'ятник – це "тимчасова копія", але її скоро демонтують, тому що постамент теж потребує ремонту.

Очікується, що пам'ятник повернуть на місце до 9 травня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.