В Одесі відкрили пам'ятний знак загиблим воїнам. ВІДЕО

В Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відкрили пам’ятний знак воїнам Одещини, які загинули під час Другої світової війни, АТО/ООС, у воєнних конфліктах на території інших держав, виконуючи свій військовий обов’язок.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на територіальний центр комплектування та соцпідтримки військовослужбовців.

 

"Пам'ятний знак – символ нашої вдячності тим, які загинули захищаючи рідну землю, батьківські домівки, незалежність нашої держави та майбутнє своїх дітей і онуків.

Усі вони: молоді й сиві, представники різних часів, народів, релігійних конфесій, що відображені на імпровізованій фотострічці, яка теж є елементом пам'ятного знаку - заслуговують на нашу пам'ять та пам'ять наших нащадків", - зазначив заступник обласного військового комісара Олександр Білевич.

Голова регіонального управління військового духовенства "Південь" митрофорний протоієрей Василь Вирозуб провів церемонію освячення пам'ятного знаку.

Присутні вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання та покладанням квітів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.