Прибрати пам’ятник Ватутіну, а його могилу перенести на цвинтар. ПЕТИЦІЯ

Кияни збирають підписи, щоб демонтувати пам’ятник радянському генералу Ватутіну.

На сайті Київради з'явилася петиція з проханням демонтувати пам'ятник радянському генералу Миколі Ватутіну, розташований в Маріїнському парку неподалік будівлі Верховної Ради.

Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
Пам'ятник Ватутіну запропонували демонтувати, а його могилу перенести
Фото: censor.net.ua

"Микола Ватутін — особа, яка воювала з армією УНР, повстанцями Холодного Яру та бійцями УПА, дерибанила Польщу 1939 та сотнями тисяч відправляла українців на безглуздий забій", — зазначає автор петиції Вадим Поздняков.

Він пропонує прийняти рішення "про цивілізований демонтаж пам'ятника". З огляду на те, що під пам'ятником, ймовірно, знаходиться могила Ватутіна, її пропонують перенести на територію одного зі столичних кладовищ.

На момент публікації цього матеріалу петиція зібрала 930 підписів. Для того, щоб зібрати необхідні для розгляду цього звернення десять тисяч підписів, залишилося 86 днів.


Нагадуємо, що за словами голови Інституту національної пам'яті Антона Дробовича, пам'ятник генералу Миколі Ватутіну в Маріїнському парку не можуть демонтувати, бо він є могилою воєначальника.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.