В Одесі повторно демонтували меморіальну дошку Калініну. ВІДЕО

Підрядник, що реставрує будинок, відновив меморіальну дошку на фасаді після першого демонтажу.

Про це повідомляє УНІАН.

 
Фото: Facebook-сторінка Дем'яна Ганула

Вчора в центрі Одеси, на вулиці Гоголя, активісти демонтували меморіальну дошку голові президії Верховної Ради СРСР Михайлу Калініну, яку підрядник, що реставрує будинок, знову встановив на фасад будинку.

Про це в соціальних мережах заявив активіст Дем'ян Ганул.

"Щойно силами громадськості демонтовано дошку Калініну. Я вже повідомляв про демонтаж цієї дошки, але, як виявилося, підрядник, який займався реконструкцією будинку, наплював на закон і повісив дошку в інше місце", - написав Ганул.

Він стверджує, що дошку передано в краєзнавчий музей. Активіст також розмістив фотографії та відеозапис того, як відбувався демонтаж.

Нагадуємо, що 5 лютого в Південному міжрегіональному відділенні Українського інституту національної пам'яті заявили про демонтаж меморіального знака, встановленого в радянські часи на фасаді будівлі по вулиці Гоголя, 5, Михайлу Калініну (1875 - 1946 рр.) – голові президії Верховної Ради СРСР (1936 -1946), голові Центрвиборчкому СРСР (1922-1938), голові Всеросійського Центрвиборчкому (1919-1938).

У відділенні УІНП заявили, що ім'я Калініна внесено до списку історичних постатей, які підпадають під Закон про декомунізацію.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.