На Чернігівщині поліція розслідує наявність забороненої комуністичної символіки в одному з ресторанів

Розслідування розпочато за заявою столичної журналістки. Вказаний заклад "Хрущовка" у Прилуках працює вже майже 10 років.

Поліція відкрила кримінальне провадження через наявність комуністичної символіки у ресторані міста Прилуки, про це УНІАН повідомили у секторі комунікацій ГУ Нацполіції в області.

Інтер'єр ресторану
Інтер'єр ресторану "Хрущовка"
Фото: Вадим Поздняков

Згідно з інформацією, правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом використання в інтер'єрі одного з ресторанів Прилук радянської символіки та портретів комуністичних лідерів.

Інформація щодо неправомірних дій надійшла до Прилуцького відділу поліції від київської журналістки. Заявниця повідомила про порушення законодавства про декомунізацію, а саме, що в одному із закладів міста була розміщена комуністична символіка.

За даним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України (виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів), що карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

Ресторан "Хрущовка" у Прилуках має в інтер'єрі радянську символіку, у тому числі герби та прапори колишніх республік СРСР, портрети Леніна, Сталіна, Хрущова.

Він працює у місті близько 10 років. Розташований у центрі міста в окремій будівлі, має популярність серед молоді. У січні цього року обурюватися радянським інтер'єром прилуцького ресторану стали і користувачі соціальних мереж.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.