Затримано підозрюваного в розпалюванні національної ворожнечі в Гуті Пеняцькій

23 січня, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному у скоєнні низки тяжких і особливо тяжких резонансних злочинів. Серед них – вандалізм у місцях пам’яті та розпалювання національної ворожнечі в урочищі Гута Пеняцька на Львівщині та на території заповідника «Биківнянські могили в Києві.

Підозрюваний 18 місяців переховувався від слідства, а напередодні його вдалося затримати, – повідомили в пресслужбі Офісу генпрокурора України, передає polukr.net.

 

За даними слідчих, затриманого підозрюють у причетності до таких злочинів: підриву ручної гранати та хуліганських дій, які полягали в оскверненні могильного комплексу "Цадика Нахмана" 2016 року, підриву гранати РГД-5 на території Черкаського відділку поліції 2017 року, підриву пам'ятника Угорському народу на Веревецькому перевалі (межа Львівської та Закарпатської областей) 2017 року.

Також йому інкримінують розпалювання національної ворожнечі та ненависті, що мали місце в урочищі Гута Пеняцька в Бродівському районі Львівської області та на території заповідника "Биківнянські могили" в Києві, а також спаплюження юдейської релігійної святині – синагоги "Цорі Гільод" у Львові 2017 року; вчинення хуліганських дій біля посольств США та Литви; закінчений замах на вбивство, вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб із застосуванням невідомого вибухового пристрою у Києві під час святкування Дня Незалежності 2017 року.

Окрім того, слідство вважає його причетним до розфарбовування пам'ятника воїнам АТО, застосування вибухового пристрою біля пам'ятника воїнам АТО 2017 року, а також підриву ручної гранати біля входу приймальні політичної партії "Національний корпус" 2017 року.

Досудове розслідування перебуває на стадії завершення, невдовзі обвинувальний акт планують скерувати до суду. Щодо інших двох учасників скоєння зазначених злочинів триває розгляд обвинувального акта в суді, – додали в Офісі генпрокурора.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.