МЗС Польщі нагадало Росії про реквізовані СРСР цінності

Міністерство закордонних справ Польщі опублікувало перелік мистецьких цінностей, які називає втраченими в результаті діяльності Радянського союзу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 

У суботу міністерство опублікувало твіт, в якому констатувало, що в результаті діяльності СРСР постраждала польська культура.

"Підрозділи НКВД реквізували твори мистецтва, багато з яких досі знаходяться в Росії. Червона армія і НКВД в багатьох випадках знищували і конфісковували те, що не вдалося вкрасти або спалити Німеччині", - сказано в повідомленні.

Разом з текстом опубліковані приклади таких втрачених культурних цінностей. Серед них - "Мадонна Глоговська" Лукаса Кранаха Старшого, "Дівчинка з голубом" Антуана Пена, "Пташиний двір" Даніеля Шульца і "Лісовий пейзаж" Яна Брейгеля Старшого.

Це повідомлення МЗС Польщі опублікувало на тлі суперечки між обома країнами щодо початку і наслідків Другої світової війни. 17 січня минуло 75 років з часу звільнення Варшави від нацизму Червоною армією, однак у Польщі цей день на офіційному рівні не відзначали.

Польські дипломати заявили про те, що звільнення Варшави Радянським союзом принесло країні не свободу, а терор і злочинну експлуатацію.

В МЗС РФ у відповідь заявили, що Червона армія врятувала полякам життя, а за свободу треба було боротися самим.

Нагадуємо, що Дуда не поїде до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.