На могилі Карла Маркса встановили камери відеоспостереження, щоб запобігти актам вандалізму

На могилі німецького філософа та публіциста Карла Маркса встановили камери спостереження після актів вандалізму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
ФОТО: Graeme Robertson/The Guardian

Камери встановили на двох деревах поруч з могилою на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона. Мармурову меморіальну дошку, яка була серйозно пошкоджена під час нападів у січні та лютому 2019 року, знімуть для відновлення.

Рішення про встановлення камер ухвалив фонд Marx Grave після консультації з експертами з безпеки та державними органами, що здійснюють нагляд за культурною спадщиною Великої Британії.

 
ФОТО: Maxwell Blowfield/PA

Як повідомили у фонді The Friends of Highgate Cemetery, цей крок спрямований на стримування вандалів, у тому числі на пошук підозрюваних, які вчинили обидві атаки на початку цього року.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.