У Києві вулицю Маршала Гречка перейменували на честь гетьмана Івана Виговського

Також нові назви отримали вулиці Подвойського та Івана Шевцова у Шевченківському районі, та вулиця Горького у Деснянському.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення підтримали 65 з 84 депутатів.

Вулиця Марша Гречка
Вулиця Марша Гречка

Також вчора депутати перейменували дві вулиці у Шевченківському районі: вулицю Івана Шевцова – на Василя Макуха, учасника УПА та дисидента, що здійснив акт самоспалення на Хрещатику у 1968 році (66 депутатів підтримали).

Вулицю Подвойського – на Юрія Глушка, українського громадського і політичного діяча, одного з організаторів українського національно-культурного й громадського життя на Зеленому Клині (63 депутати проголосували "за").

Перейменовано також вулицю Горького у Деснянському районі – на вулицю Тодося Осьмачки, українського письменника, поета, перекладача (64 голоси "за").


Довідково. Андрій Гречко відомий не лише кар'єрою в радянській армії (і маршалом став уже в 1955). Керував придушенням антирадянського Берлінського повстання в 1953, був міністром оборони СРСР і членом ЦК КПРС.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.