Бізнесмен намагався ввезти в Україну японський антикваріат вартістю $300 тисяч. ФОТО

Великий вантаж японських старожитностей був вилучений в іноземця під час спроби ввезти його в Україну

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

 

"Іноземний бізнесмен планував тренуватися на справжніх самурайських мечах та проводити чайні церемонії за всіма канонами. Принаймні так виходить з його митної декларації", - зазначають у відомстві.

 

Чоловік хотів незаконно ввезти в Україну три контейнери з японськими артефактами ХVIII-XIX століття. Аби приховати контрабанду, він задекларував старожитності як побутові товари та спортивний інвентар.

 

Махінації комерсанта розкрилися під час огляду вантажу на посту "Східний" Київської міської митниці ДФС. Замість спортивного спорядження у контейнерах були антикварні предмети інтер'єру у східному стилі: старовинна холодна зброя, предмети побуту, меблі.

 

Усі предмети вилучено та передано для проведення подальших експертиз.

 

"За фактом контрабанди культурних цінностей слідчі органів безпеки розпочали кримінальне провадження. Зловмиснику загрожує до 12 років із конфіскацією", - додають у СБУ.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.