Де поховані герої сучасної російсько-української війни. ІНФОГРАФІКА

Починаючи з 2014 року, для поховання загиблих учасників АТО/ООС на кладовищах населених пунтків, створені та продовжують формуватися спеціальні військові сектори.

Український інститут національної пам'яті зібрав дані про кількість уже наявних секторів і поховань на них.

 

У 2014 році Інститут розробив рекомендації щодо створення секторів військових поховань на цивільних кладовищах, щоб увічнити пам'ять військових, що загинули в ході сучасної російсько-української війни.

Із цими рекомендаціями можна ознайомитися на сайті Інституту. Зокрема, йшлося про те, щоб сектори військових поховань створювалися у центральних або найбільш відвідуваних частинах кладовищ, а в містах, де цвинтарів декілька, – на центральному з них.

Сектор військових поховань повинен:

* бути відокремленим від решти поховань доріжками або зеленими насадженнями;

* мати достатню відстань між похованнями, а також місця для спорудження загального монументу загиблим воїнам і встановлення щогли для державного прапора.


Український інститут національної пам'яті вважає, що сектор військових поховань має бути структурованим таким чином, щоб за потреби бути й місцем для проведення відповідних урочистих заходів – поминальних богослужінь, покладання квітів, несення почесної військової варти, відвідування офіційними делегаціями.

Станом на 1 грудня 2019 року в Україні створено 523 сектори військових поховань. На них поховано 1636 загиблих воїнів. 31 сектор має 10 і більше поховань. Сектори із найбільшою кількістю похованих військових – учасників АТО розташовані у Дніпрі, Запоріжжі й Києві362, 146 та 88 похованих відповідно у кожному із цих міст.

Більш детальна інформація в інфографіці в додатку. Інфографіка створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам'яті та Українського кризового медіа-центру.

Також Український інститут національної пам'яті розробив два варіанти типового надмогильного пам'ятника, які рекомендує використовувати для встановлення на секторах військових поховань.

Один із запропонованих варіантів уже використовується на кількох таких секторах. Переглянути рекомендації щодо надмогильних пам'ятників можна за лінком.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.