В Ірані знайшли давню стіну довжиною 115 км

Залишки кам'яною стіни виявили археологи в окрузі Сарполь-е-Захаб на заході Ірану.

Про це пише Gazeta.ua з посиланням на livescience.com.

 
vokrugsveta.ua

Довжина споруди - приблизно 115 кілометрів. Кераміка, знайдена уздовж стіни, вказує, що остання була побудована десь між IV ст. до Р.Х. і VI ст. після Р.Х. Ким і навіщо вона була створена, поки невідомо.

Археологи з Тегеранського університету встановили, що на її будівництво мало піти близько 1 млн кубічних метрів каменю і величезна кількість робочої сили.

Стіна побудована з природних місцевих матеріалів. Булижники і валуни, з яких вона зроблена, скріплювали гіпсовим розчином, що збереглися в деяких місцях.

Хоча археологи не підозрювали про існування стіни, для людей, що живуть поруч із нею, знахідка тегеранських вчених не стала відкриттям. Місцеві давно дали ім'я цієї споруди - "стіна Гавриїла".

Археологи не впевнені, хто будував споруду і з якою метою. Через погану збереженість бар'єру вчені навіть не впевнені у його точній ширині та висоті. За приблизними оцінками, це ширина 13 м і висота близько 3 м.

Незрозуміло, чи була стіна оборонною спорудою, чи символічною. За словами археологів, вона могла позначати кордон стародавнього Парфянського царства (247 р. до Р.Х. - 224 р. після Р.Х.) або Сасанидской імперії (224-651). За часів існування цих імперій на заході Ірану будувалися великі замки, міста і іригаційні системи, тому, ймовірно, у обох держав були ресурси для створення "стіни Гавриїла".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.