В Ірані виявили незвичайний наскальний малюнок

Наскальний живопис, який знайшли в Теймарі в Центральному Ірані, як з’ясували вчені, зображує людину-богомола.

Різьба на камені розміром приблизно 14 см була вперше виявлена на розкопках у 2018 році, проте спочатку археологи не змогли ідентифікувати її через незвичайну форму, повідомляє НВ із посиланням на EurekAlert.

 
ФОТО: MOHAMMAD NASERIFARD

Наскальні зображення, або петрогліфи безхребетних тварин рідкісні, тому іранські ентомологи об'єдналися з археологами, щоб спробувати визначити, що ж було намальовано на цьому зображенні.

Вони порівнювали різьблення з іншими зображеннями людей по всьому світу і з місцевими шестиногими істотами, з якими могли зіткнутися доісторичні художники.

Шість кінцівок на малюнку вказують на те, що на ньому зображено комаху, в той час як великі очі і хапальні верхні лапи з високою ймовірністю належать богомолу, визначили вчені.

Детальне дослідження малюнка і порівняння зображення з каталогом місцевої фауни дозволило вченим припустити, що зображений на малюнку богомол належить до виду Empusa.

Дослідники вважають, що лапи в середині малюнка з дивними колами на кінцях не належить богомолу, а схожі на Squatter Man — антропоморфну фігуру, яка зображується на петрогліфах по всьому світу.

В цей час неможливо точно сказати, скільки років петрогліфам, тому що санкції проти Ірану забороняють використання радіоактивних матеріалів, необхідних для радіовуглецевого аналізу. Проте, експерти Ян Брауер і Гус ван Веін досліджували ділянку Теймар і оцінили, що різьблення було зроблено приблизно 40 000 років тому.

Можна тільки здогадуватися, чому доісторичні люди відчували необхідність вирізати людину-богомола в скелі. Як стверджують автори, різьблення свідчить про те, що "в доісторичні часи, майже як сьогодні, богомоли були символами містицизму".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.