Посли Росії та Великої Британії відтворили фото Тегеранської конференції 1943 року. Іран обурився

Посольство Росії в Ірані виклало в Twitter фото свого й британського послів у Тегерані, що спровокувало політичний скандал.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

 

Фотографія повторила відомий знімок лідерів держав СРСР, США та Великої Британії Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта та Вінстона Черчилля на конференції в Тегерані в 1943 році, правда без представника США.

 
фото: твіттер посольства РФ

Посли Леван Джагарян та Саймон Шеркліфф у четвер були викликані до МЗС Ірану, де колишній та майбутній міністри закордонних справ Джавад Заріф й Хосейн Амірабдолахян висловили їм свою різко негативну реакцію.

Заріф назвав фото "недоречним", а його наступник Амірабдолахян — недипломатичним актом, який зневажає національну гордість іранців. Обидва посли, зі свого боку, запевнили, що не мали поганих намірів і викладена фотографія не мала на меті продемонструвати неповагу до іранців.

Видання пояснює, що для Ірану Тегеранська конференція 1943 року стала приниженням, оскільки США, Велика Британія та СРСР фактично змусили його стати ареною для обговорення цілей, які не мали до нього жодного відношення.

Іран сприйняв цю конференцію як зневажання своєї незалежності й суверенітету, до того ж перська монархія більше симпатизувала нацистам, ніж союзникам. Зазначається, що Тегеранська конференція є для Ірану сторінкою історії, про яку він воліє не згадувати.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.