ЮНЕСКО готова відновити знищений вогнем японський замок

В Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури готові підтримати реконструкцію замку Сюрідзьо в японській префектурі Окінава, що був знищений вогнем в ніч на 31 жовтня.

Про це директорка Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Парижі Мехтільд Рьосслер заявила в інтерв'ю японській телекомпанії NHK.

Рьосслер підкреслила, що замок Сюрідзьо є символом для Японії та для людей Окінави, і висловила співчуття.

 
kyodonews

За словами директорки, вона готова направити групу експертів, якщо японський уряд зробить запит. Вона вказала поточну реконструкцію пам'ятки в Уганді після пожежі в 2010 році, як приклад подібної роботи.

Рьосслер додала, що зв'язалася з японськими властями і очікує, що чиновники ЮНЕСКО зустрінуться з ними на наступному тижні.

Представниця ЮНЕСКО також наголосила, що пожежа не вплине на перебування Сюрідзьо у списку світової спадщини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.