У Японії вщент згорів замок, внесений до списку ЮНЕСКО. ВІДЕО

Замок Сюрідзьо в японській префектурі Окінава згорів після 11-годинної пожежі, що сталася 31 жовтня.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на японські ЗМІ.

 
kyodonews

Замок був збудований в XIV столітті та внесений у список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пожежа почалася в залі головного корпусу замку в ніч на четвер за місцевим часом. Під час загоряння в замку не було людей, ніхто не постраждав. Причини пожежі з'ясовуються.

Вогонь поширився на площі понад 6 тисяч квадратних метрів і повністю знищив сім будівель, включаючи головний будинок комплексу.

 
kyodonews

Як повідомляє місцева поліція, перед пожежею в замку проходив фестиваль культури держави Рюкю, та 30 жовтня персонал активно готувався до одного з святкових заходів.

Генеральний секретар японського уряду Йосіхіде Суга в четвер повідомив, що влада докладе всіх зусиль для відновлення замку.

Замок Сюрідзьо був побудований в XIV - XV століттях і вважається одним з головних символів стародавньої культури Окінави. Комплекс служив монаршої резиденцією за часів існування держави Рюкю.

У 1945 році під час Битви за Окінаву в підвалі замку розташовувався штаб Імператорської армії Японії. 25-27 травня замок обстрілювала артилерія американського лінкора "Міссісіпі", після чого там сталася пожежа.

 
kyodonews

Замок Сюрідзі довгий час стояв в руїнах. Реставрація середньовічного пам'ятника почалася тільки в 1980-і роки, а для відвідувачів він був відкритий в 1992 році.

У 2000 році замок Сюрідзьо був визнаний частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими пам'ятками древнього царства на островах Рюкю в префектурі Окінава.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.