У Харкові вандали пошкодили пам'ятник Рєпіну

Невідомі відламали пензлик на скультурі художника Іллі Рєпіна в саду Тараса Шевченка

Про це повідомляють "Комментарии".

Скульптура вже місяць стоїть з відламаним пензликом. Її автор Олександр Рідний дивується, що пошкодження помітили тільки зараз. Відновлювати елемент пам'ятника його творець не хоче.

 
"жить в харькове", facebook

"Нехай стоїть як є і нагадує містянам про їхній дійсний рівень культури. Я не бачу сенсу відновлювати пензлик.

Її зламати - це потрібно було помучитися злегка, рукою просто так не зламаєш, потрібно було підготуватися, принести з собою ключ або трубу. Пензлик 2,5 сантиметри завтовшки, і він не приварений, а литий з бронзи", - не приховує обурення скульптор Рідний.

 
"ЖИТЬ В ХАРЬКОВЕ", FACEBOOK

Чиновники кажуть, що це перший подібний акт вандалізму в оновленому парку.

 
"ЖИТЬ В ХАРЬКОВЕ", FACEBOOK

Скульптури виданих людей, пов'язаних із Харковом та областю, відкрили на початку серпня. Скульптор втілив у бронзі академіка Володимира Вернадського, художника Іллю Рєпіна та театрального режисера Леся Курбаса.

 
"ЖИТЬ В ХАРЬКОВЕ", FACEBOOK

Рєпін народився у Чугуєві Харківської губернії.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.