АНОНС: У Києві презентують книжку про російську історичну пропаганду та Україну

Дискусія «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна», приурочена до виходу друком одноіменної книги, відбудеться в Києво-Могилянській академії

У виданні українські історики дають обґрунтовану відповідь на пропагандистські наративи РФ щодо історії України.

 

Під час обговорення учасники шукатимуть відповіді на такі питання:

- що таке російська історична пропаганда та як з нею боротися;

- що говорить російська історична пропаганда про Україну;

- як Росія "виправдовує" свої дії історичним минулим;

- чому Росія намагається довести, що в України нема власної історії;

- як користувачі VK пояснюють, що "Україна – проєкт Заходу";

- чому Крим і Донбас не є "російськими".

Серед спікерів:

Володимир Єрмоленко, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна";

Ксенія Ілюк, експертка аналітичного відділу ГО "Інтерньюз-Україна";

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ;

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книг "Пустощі східноєвропейської Кліо" (2011) та "Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації";

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист;

Яна Примаченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.

Серед дискутантів:

Олександр Зінченко, історик, автор проекту "Історична правда";

Олексій Мустафін, журналіст, письменник та історик;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру Громадянських Свобод, координаторка Євромайдан SOS.

середа, 30 жовтня, 18:00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу), Київ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.